Сергій Шевцов
Микола Дзидза
Микола Дзидза

27 квітня 1985 року народився Сергій Шевцов, його життєвий шлях розпочався в місті Костопіль, Рівненської області. Згодом сім'я переїхала жити в село Велика Любаша. В дитинстві Сергій був сором'язливим і спокійним, тому будучи в дитячому садочку, а потім і в школі завжди відмовлявся брати участь в різних заходах не любив виступати, розказувати вірші. 1992 рік - Сергій стає учнем 1 класу Великолюбаської школи І-ІІІ ступенів.
Любив футбол, волейбол, риболовлю.
Після закінчення 11 класів йде на строкову службу до Збройних сил України. З 2004-2005 роки перебуває на службі у м.Львів, в/я А4324 у військах протиповітряної оборони України.
Зарекомендував себе з хорошої сторони, тому, по закінченню служби, Сергію пропонували підписати контракт і залишитися, але він відмовився. Звільнився з армії у званні молодшого сержанта.
Після повернення з армії працював на будівництві в Україні і за кордоном. Сергій мав золоті руки, за що б він не брався, все в нього завжди виходило якнайкраще.

У 2009 році Сергій одружується. Зі своєю дружиною Оксаною познайомився ще в шкільні роки, коли Сергію було 14 років. І з того моменту, можна сказати, все своє життя, провів з нею разом. Був опорою і підтримкою і справжнім захисником для своєї сімї.
Мав багато мрій, найголовніша з них купити будинок для своєї сім'ї.
Останній час працював у Франції і дуже хотів, щоб дружина та син приїхали до нього відпочити, казав: "ви обовязково маєте покупатися зі мною в Монако".
Був справжнім чоловіком, куди б не їхав, він обов'язково повертався додому з квітами для дружини - це могли бути навіть польові, але вони мали бути.
А в шкільні роки, коли приходив на побачення, то обов'язково з шоколадкою. Це завжди в ньому було, така звичка робити приємні сюрпризи.

2016 рік став для Сергія найщасливішим у житті - народився довгоочікуваний і такий омріяний син Давид. Синочок дуже схожий на тата, характером, поведінкою, так само як Сергій любить рибалити, як тато не може всидіти на місці, хоче все робити так як робив тато.

Коли 24 лютого 2022року почалося повномасштабне вторгнення, Сергій був за кордоном, працював, але вже в березні він повернувся додому. Вмовляння рідних на деякий час стримали Сергія і він не йшов до військомату, хоча був налаштований...
В березні 2023 року Сергія мобілізували, разом з двоюрідним братом він йде в штурмові війська, пройшов навчання в місті Чернівці, місті Житомир, а далі Донецька область.
Він проходив службу на посаді командира 4 -го десантно -штурмового відділення,2-го десантно- штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади військової частини А0284.

Завжди був на позитиві,казав: "все буде добре, Ксюшик, інакше ніяк, я обов'язково повернуся, головне щоб цілим" - це були його слова.

Коли загинув мій Сєва (на нього ніхто не горив Сергій) він мені приснився, сказав, що він вже дома, був щасливий, я подумала, що прийде у відпустку, бо у вересні мали відпустити,а його вже не було...

24 липня 2023 року життєвий шлях мужнього Захисника Сергія Шевцова закінчився поблизу населеного пункту Біла Гора, Бахмутського району, Донецької області. Молодший сержант загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок ворожого обстрілу.

У селі Підлужному відкрили меморіальну дошку на честь загиблого воїна. В місті Костопопіль на Алеї Слави розміщений портрет Героя.
Указом від 22 вересня 2023 року нагороджено загальноукраїнською відзнакою, медаллю "За оборону рідної держави"
Указом Президента України від 12 вересня2023 року нагороджено орденом "За мужність ІІІ ступеня" (посмертно)

Був справжнім захисником,ніколи не здавався і завжди знаходив вихід з будь-якої ситуації.


Спогади

Сєва був воїном, який загинув в бою, для нього головними в житті був син і дружина, я знаю про що я кажу, бо багато часу проводив з ним.
Як в житті, так і на війні, він про дорогих йому людей думав більше, ніж про себе. Він пішов туди, поки тисячі ховаються, тікають, розуміючи, що він може не повернутися, для того щоб його сім'я жила в мирі, щоб син жив щасливим життям і йому не довелося потім воювати і бачити, що бачили ми.
Бог забирає кращих.

Брат і побратим